Російський БПЛА Мерлін-ВР підіймається в небо на висоті до п’яти кілометрів і кружляє там годинами, ніби хижий птах, що вишукує здобич. Цей експериментальний розвідник з розмахом крил майже п’ять метрів став одним із найдорожчих і найрідкісніших апаратів у арсеналі окупантів. Він передає координати для артилерії, фіксує позиції техніки на відстані до тридцяти кілометрів і працює в будь-яку погоду. Однак українські захисники вже не раз доводили: навіть найдорожчий дрон не застрахований від точного удару FPV-дрона чи зенітного комплексу.
Мерлін-ВР розробили в Смоленському науково-дослідному інституті сучасних телекомунікаційних технологій як вдосконалену версію попередніх моделей. Презентували його восени 2021 року, а вже за рік перші зразки опинилися в українському небі. Вартість одного такого апарату сягає трьохсот тисяч доларів, і це робить його справжньою знахідкою для наших бійців. Для початківців у темі дронів це чудовий приклад, як заявлені інновації часто виявляються перебільшенням, а для просунутих читачів — детальний розбір реальних можливостей і вразливостей.
У цій статті ми розберемо кожен аспект: від історії створення до конкретних бойових кейсів. Ви дізнаєтеся, чому гібридна силова установка на практиці виглядає інакше, як працює оптика і чому ЗСУ постійно поповнюють свій «дронопад» саме цими апаратами.
Історія створення БПЛА Мерлін-ВР
Розробка стартувала на базі попередньої моделі Мерлін-21БМ у смоленському інституті. Інженери прагнули створити розвідник, здатний довго триматися в повітрі, працювати тихо і передавати чітку картинку в реальному часі. Презентація відбулася 28 вересня 2021 року, коли росіяни заявили про «технологічний прорив» завдяки гібридній установці. Апарат мав автоматично перемикатися на електротягу над метою, щоб стати практично безшумним.
Перші бойові випробування припали на повномасштабне вторгнення. Вже в червні 2022-го ЗСУ збили один із перших зразків. Аналіз уламків показав, що багато заявлених інновацій залишилися на папері. Незважаючи на це, росіяни продовжували використовувати дрон для розвідки та коригування вогню. За даними відкритих джерел, кількість збитих Мерлінів-ВР перевалила за десяток до 2026 року, і кожен такий випадок ставав справжнім святом для українських підрозділів ППО.
Розробник позиціонує апарат як удосконалення класу «Орлан». Більша злітна маса, потужніша оптика та довший час польоту мали зробити його універсальним інструментом для глибокої розвідки. Однак реальність війни внесла свої корективи: дрон став рідкісною, але дуже помітною мішенню.
Технічні характеристики Мерлін-ВР
На папері цифри вражають навіть досвідчених операторів дронів. Довжина фюзеляжу становить 2,02 метра, а розмах крил сягає 4,9 метра. Це робить апарат одним із найбільших розвідників свого класу в російській армії. Корисне навантаження коливається від 6,5 до 7 кілограмів, чого вистачає для сучасного оптико-локаційного комплексу.
Тривалість польоту сягає десяти годин, швидкість — від 70 до 140 кілометрів за годину. Максимальна висота — до 5 кілометрів, хоча ефективна висота застосування зазвичай лежить у межах 450–2500 метрів. Дальність польоту заявлена на рівні 600 кілометрів. Зліт відбувається з катапульти на гумовому джгуті, а посадка — за допомогою парашута з пневматичною подушкою, що дозволяє використовувати навіть неідеальні майданчики.
| Характеристика | Значення | Примітка |
|---|---|---|
| Довжина | 2,02 м | Фюзеляж |
| Розмах крил | 4,9 м | Один з найбільших у класі |
| Корисне навантаження | 6,5–7 кг | Оптико-локаційне обладнання |
| Тривалість польоту | до 10 годин | Автоматичний режим |
| Швидкість | 70–140 км/год | Крейсерська |
| Максимальна висота | до 5 км | Заявлена |
| Дальність польоту | до 600 км | За даними виробника |
Дані зібрано з відкритих технічних описів та аналізу збитих зразків. Джерело: Defence Express.
Конструктивні особливості та силова установка
Головною родзинкою мала стати гібридна силова установка. Розробники обіцяли, що над ціллю дрон перемикатиметься на електротягу і стане майже нечутним. Реальність виявилася скромнішою: після перших розборів стало зрозуміло, що встановлений звичайний двигун внутрішнього згоряння. Стартер-генератор, ймовірно, китайського виробництва, а паливний бак — звичайна пластикова каністра з ручкою. Таке рішення здешевлює виробництво, але ніяк не додає технологічної революційності.
Корпус виконаний з композитних матеріалів, що забезпечує достатню міцність і невелику вагу. Крила складані для транспортування. Система керування дозволяє працювати в автоматичному та напівавтоматичному режимах, що спрощує завдання операторам на передовій. Однак саме через залежність від ДВЗ дрон видає характерний звук, який чутно на великій відстані при низькій висоті.
Оптико-електронне обладнання та розвідувальні можливості
Серце розвідника — стабілізований підвіс з камерами видимого та інфрачервоного діапазонів. Тепловізійна матриця французької компанії Lynred (Ulis) PICO1024 з роздільною здатністю 1024×768 пікселів дає чітку картинку навіть уночі. За деякими даними, об’єктив може бути ізраїльським. Це дозволяє виявляти техніку та живу силу на відстані до 30 кілометрів.
Дані передаються в реальному часі, що робить Мерлін-ВР ефективним коректувальником артилерійського вогню. Він здатен годинами «висіти» над позиціями, фіксуючи пересування колон і координуючи удари. Для просунутих користувачів цікаво, що стабілізація підвісу дозволяє отримувати стабільне зображення навіть при сильному вітрі.
Бойове застосування в умовах сучасної війни
У російсько-українській війні Мерлін-ВР став інструментом для глибокої розвідки. Він допомагає виявляти склади, командні пункти та рух техніки далеко в тилу. Російські підрозділи використовують його для коригування ударів ФАБ-1500 та РСЗВ. Довгий час польоту дозволяє проводити тривалі місії без частої заміни апаратів.
Однак висока вартість і відносна рідкість змушують окупантів берегти кожен екземпляр. Саме тому кожне успішне збиття стає не просто втратою техніки, а справжнім ударом по логістиці та моралі. Українські бійці відзначають, що дрон часто літає на висотах, доступних для сучасних засобів ППО та FPV-«птахів».
Українська протидія: як ЗСУ збивають Мерлін-ВР
З першого збиття в червні 2022 року українські підрозділи відпрацювали ефективні тактики. Зенітні ракетно-артилерійські дивізіони, мобільні групи з FPV-дронами та звичайні ППО постійно полюють на цей дорогий трофей. Відомі випадки, коли спеціально підготовлені FPV-перехоплювачі наздоганяють Мерліна навіть на великій висоті.
Бійці 39-ї бригади берегової оборони, бригади «Рубіж», «Азов» та багатьох інших підрозділів вже не раз демонстрували відео точних ударів. Кожен такий успіх економить життя наших захисників, бо знімає з неба очі ворожої артилерії. Вартість одного збитого Мерліна іноді перевищує 300 тисяч доларів, а іноді й 500 тисяч — залежно від комплектації.
Практичні кейси використання та знищення БПЛА Мерлін-ВР
У вересні 2024 року біля Званівки на Бахмутському напрямку бійці Національної гвардії FPV-дроном перехопили Мерлін-ВР просто в польоті. Відео показує, як український дрон наздоганяє велику ціль і знищує її впритул.
На Лиманському напрямку в квітні 2025-го зенітники 63-ї бригади разом з артилеристами 45-ї окремої артилерійської бригади зняли чергового розвідника. Вартість втрати для росіян — понад 300 тисяч доларів.
У лютому 2026 року Військово-морські сили опублікували відео, де екіпаж «Відсіч» 39-ї бригади берегової оборони перетворив дорогий дрон на брухт. Це був уже не перший випадок для морських піхотинців.
Ці кейси доводять: навіть найдосконаліша техніка не витримує зустрічі з мотивованими українськими операторами. Кожен збитий Мерлін — це не просто мінус у ворожому балансі, а збережені життя наших бійців на передовій.
БПЛА Мерлін-ВР продовжує літати в українському небі, але кожен його політ тепер супроводжується пильним поглядом наших захисників. Технології розвиваються, тактики удосконалюються, і ця війна дронів показує, що навіть найдорожчий апарат може стати просто дорогою іграшкою в руках досвідченого противника. Слідкуйте за новими кейсами — історія Мерліна ще далека від завершення.
Залишити відповідь