Маруновий берет, крилатий парашут із мечем на емблемі й коротке, жорстке гасло «Завжди перші!» — саме так розпізнають воїнів Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. ДШВ це окремий рід військ, створений для швидкого розгортання, штурмових дій, вертикального охоплення противника та автономної роботи в його тилу. Вони поєднують повітряний десант, наземний штурм і сучасні технології, залишаючись одним із найбільш мобільних і боєздатних компонентів української армії.
Для новачка ДШВ виглядають як елітні десантники, які стрибають із парашутів і з’являються там, де найважче. Для тих, хто вже розуміється на військовій справі, це ціла система: корпуси швидкого реагування, десятки бригад, танки, дрони, цифрові системи управління боєм і доктрина, яка постійно змінюється під ударами реальної війни. Станом на 2026 рік чисельність ДШВ оцінюють приблизно в 30–35 тисяч військовослужбовців, а їхні підрозділи регулярно виконують найскладніші завдання на ключових напрямках.
Історія становлення: від радянської спадщини до власного обличчя
Корені українських десантників сягають частин радянських Повітряно-десантних військ, які після 1991 року залишилися на території незалежної України. Уже 1 січня 1992 року ці з’єднання почали присягати на вірність новій державі. Спочатку вони входили до складу Сухопутних військ і називалися Аеромобільними військами. У 2012 році їх перейменували на Високомобільні десантні війська — ВДВ, повернувши радянську абревіатуру, яка викликала неоднозначну реакцію.
Справжній поворот відбувся у 2016 році, коли десантні частини вивели зі складу Сухопутних військ і зробили окремим родом. Через рік, у листопаді 2017-го, Президент України підписав указ про нову назву — Десантно-штурмові війська. Тоді ж блакитні берети змінили на марунові (бордові), з’явилася нова емблема з крилами, парашутом і мечем Архістратига Михаїла, а професійне свято перенесли на день цього небесного покровителя. Пізніше дату скоригували на 8 листопада відповідно до новоголіанського календаря.
Війна з 2014 року, а особливо повномасштабне вторгнення 2022-го, остаточно сформували характер ДШВ. Вони брали участь у звільненні Слов’янська, боях за Донецький і Луганський аеропорти, Іловайську, Дебальцеве, Авдіївку, Маріуполь, а згодом — у контрнаступах на Харківщині та Херсонщині. У 2023–2025 роках десантники воювали під Бахмутом, Роботиним, у Курській області, на Сумщині, у районі Покровська та на інших гарячих ділянках. Кожна така операція додавала досвіду, змушувала змінювати тактику й відмовлятися від застарілих радянських методичок.
Структура та склад: корпуси, бригади й компоненти
Командування ДШВ розташоване в Житомирі (в/ч А3771) і підпорядковується безпосередньо Генеральному штабу. На чолі стоїть генерал-майор Олег Апостол, Герой України. Організаційно війська поділяються на два основні функціональні компоненти.
Десантно-штурмовий компонент орієнтований на швидкі штурмові та аеромобільні дії. Його основу складають окремі десантно-штурмові та аеромобільні бригади. Повітрянодесантний компонент призначений для дій у глибокому тилу противника у складі повітряного десанту. Його ядро — 25-та окрема повітрянодесантна Січеславська бригада.
З 2023–2025 років у ДШВ впровадили корпусну структуру. Діють 7-й корпус швидкого реагування та 8-й корпус. До складу входять, зокрема:
- 25-та окрема повітрянодесантна Січеславська бригада;
- 79-та окрема десантно-штурмова Таврійська бригада;
- 80-та окрема десантно-штурмова Галицька бригада;
- 82-га окрема десантно-штурмова Буковинська бригада;
- 95-та окрема десантно-штурмова Поліська бригада;
- 77-ма, 81-ша та інші аеромобільні бригади;
- артилерійські бригади (147-ма, 148-ма);
- розвідувальні, ремонтні, навчальні частини та підрозділи безпілотних систем.
Така побудова дозволяє швидко перекидати сили на різні напрямки без зайвої бюрократії й зберігати високу автономність навіть у відриві від основних сил.
Основні завдання та доктрина застосування
ДШВ створені для оперативного реагування на воєнні загрози. Їхні ключові завдання включають швидке розгортання для прикриття або оборони окремих напрямків, ведення наступальних і штурмових дій, повітряне охоплення противника, роботу в його оперативному тилу, порушення системи управління та логістики ворога, боротьбу з резервами й повітряними десантами противника.
У сучасній війні десантники часто працюють як «пожежна команда»: їх кидають туди, де ситуація критична, щоб стабілізувати фронт або створити умови для введення основних сил. Водночас вони здатні проводити глибокі рейди, захоплювати ключові об’єкти й утримувати їх до підходу підкріплення. Застосування ДШВ розширює зону бойових дій далеко за лінію зіткнення, змушуючи противника розпорошувати сили.
Важливо відрізняти ДШВ від новостворених Штурмових військ. Останні орієнтовані переважно на прорив оборони та швидке реагування без тривалого утримання ділянок. Десантно-штурмові війська, навпаки, ведуть як наступальні, так і оборонні дії у складі бригад чи угруповань і зберігають здатність до повітряного десантування.
Символіка, традиції та повсякденне життя
Маруновий берет став не просто головним убором, а символом приналежності до еліти. Його отримують після складних випробувань. Емблема з крилатим парашутом і мечем Архістратига Михаїла нагадує про небесного покровителя воїнів. Гасло «Завжди перші!» звучить і в бою, і на парадах. Серед неофіційних прізвиськ — «єноти».
День ДШВ відзначають 8 листопада. Це не лише свято, а й день пам’яті про загиблих побратимів. У частинах зберігають жорстку дисципліну, високий рівень фізичної підготовки та постійну бойову готовність. Сучасний десантник — це вже не тільки штурмовик із автоматом. Він уміє працювати з дронами, цифровими мапами, системами на кшталт Delta, наземними роботизованими комплексами. Війна змусила перейти від «бою на характері» до «бою на швидкості даних».
Цікаві факти про ДШВ
У 2015 році десантні бригади отримали танкові роти на базі Т-80 — саме ці машини з газотурбінним двигуном краще підходили для високої маневреності. Перші навчання зі стрільбою реактивної артилерії прямо з поромів на Дніпрі провели саме десантники 95-ї бригади у 2017 році. Під час ребрендингу 2017-го на Михайлівській площі в Києві відбулася урочиста заміна беретів на очах у тисяч людей. Станом на 2026 рік у складі ДШВ уже діють окремі батальйони безпілотних систем, а деякі підрозділи активно застосовують наземні роботи для логістики та мінування, щоб зберігати життя бійців. Іноземні добровольці, які воюють у складі десантних бригад, часто відзначають особливу атмосферу — поєднання жорсткості з братерством.
Озброєння та сучасні технології
На озброєнні ДШВ стоять танки Т-80, бойові машини десанту БМД-1 і БМД-2, різні модифікації БТР (у тому числі БТР-3, БТР-4, західні зразки), бронеавтомобілі Bushmaster, IVECO, «Новатор» та інші. Артилерія представлена самохідними установками «Гвоздика», «Акація», «Нона», РСЗВ «Град», мінометами. Засоби ППО включають «Стріла-10», польські Piorun і зенітні установки. Постійно зростає роль безпілотників — від розвідувальних до ударних і FPV-дронів.
Окрему увагу приділяють цифровому управлінню боєм. Стріми з поля, спільні цифрові мапи, інтеграція розвідданих у реальному часі — усе це стало нормою. Десант 2024–2026 років уже називають «технодесантом»: штурмові дії тісно переплітаються з технологічною складовою.
Як стати десантником і що чекає на службі
Вступ до ДШВ вимагає високої мотивації, фізичної витривалості та психологічної стійкості. Вік, стан здоров’я, відсутність судимостей — базові умови. Кандидати проходять посилену підготовку: стрибки з парашутом, штурмові дії в міській забудові, роботу в тилу, володіння різними видами зброї, взаємодію з дронами. Служба передбачає підвищене грошове забезпечення, особливо під час виконання завдань у зоні бойових дій, соціальні гарантії та можливість подальшого навчання.
Багато хто приходить саме через бажання бути «першим» — там, де вирішується доля операції. Водночас реалії війни жорсткі: високі втрати, постійна напруга, необхідність швидко адаптуватися. Ті, хто проходить цей шлях, часто кажуть, що ДШВ змінює людину назавжди.
Роль ДШВ у сучасній війні та перспективи
На 2026 рік Десантно-штурмові війська залишаються одним із головних інструментів оперативного реагування. Вони беруть участь у наступальних операціях, стабілізації критичних ділянок, глибоких рейдах. Успіхи на окремих напрямках, зокрема звільнення населених пунктів у 2026 році, показують, що поєднання досвіду, технологій і високої мотивації дає результат навіть проти чисельно переважаючого противника.
Майбутнє ДШВ пов’язане з подальшою цифровизацією, розвитком роботизованих систем, посиленням артилерійської та протиповітряної складової, збереженням здатності до повітряного десантування. При цьому війська зберігають свою головну рису — готовність бути там, де найважче, і діяти першими.
Десантно-штурмові війська — це не просто рід військ. Це жива історія мужності, постійної трансформації та здатності знаходити відповіді на нові виклики війни. Їхні марунові берети вже стали частиною символіки сучасної України, а гасло «Завжди перші!» звучить як обіцянка, яку виконують щодня на полі бою.
