Арсен Мірзоян — український співак вірменського походження, автор усіх своїх пісень, Заслужений артист України та володар ордена «За заслуги» III ступеня. Його голос з характерним тембром і щирістю пронизує душу, а життєвий шлях нагадує епічну подорож від промислового Запоріжжя до головних сцен країни. Для початківців це історія про те, як звичайний інженер став зіркою без консерваторії. Для просунутих — глибоке занурення в еволюцію стилю, де альтернативний рок переплітається з поп-роком, джазовими нотками та потужними текстами про життя, кохання й війну.
Народжений 20 травня 1978 року в Запоріжжі, Мірзоян пройшов шлях, який поєднує заводську дисципліну з творчою свободою. Його пісні не просто лунають — вони розповідають історії, які резонують з мільйонами: від інтимних переживань до гімнів стійкості. Сьогодні, у 2026 році, Арсен продовжує концертну діяльність, випускає нові релізи та активно підтримує Україну, доводячи, що справжній талант не знає кордонів.
Ранні роки: Запоріжжя, гандбол і перші акорди
Дитинство Арсена Мірзояна пройшло в промисловому серці України, де дим заводських труб змішувався з запахом степу. Вірменські корені родини додавали родині колоритних традицій, але хлопець ріс типовим запорізьким пацаном: школа, спорт і перші мрії. Гандбол став його пристрастю — він грав професійно, розвиваючи силу й витривалість, які згодом знадобилися на сцені. У шкільні роки Арсен малював, писав вірші та пробував себе в театрі. Література захоплювала його: Анна Ахматова і Ігор Сєверянин стали улюбленцями, формуючи чуттєвий стиль майбутніх текстів.
У 1995 році, закінчивши школу, Мірзоян вступив до Запорізької державної інженерної академії на спеціальність інженера кольорової металургії. Закінчив у 2000-му — з дипломом у кишені та мріями про стабільність. Але музика вже стукала в двері. Без професійної освіти, лише з гітарою і харизмою, він починав у локальних гуртах. Це був час, коли заводські будні чергувалися з репетиціями в гаражах.
Заводське життя: як інженер став «Бабуркою»
Після вишу Арсен працював на «Мотор Січі», а згодом — 12 років майстром дільниці механічного цеху на ВАТ «Запоріжсталь». Ці роки сформували його характер: дисципліна, командна робота, вміння вирішувати проблеми на льоту. Паралельно він грав у команді КВК «Запоріжсталь» у вищих лігах, де жартував, імпровізував і відчував сцену. Саме тоді народився гурт «Бабурка» — еволюція від «Тотему» і «Арсу». Фестивалі «Перлини сезону», «Червона Рута» та проект «Свіжа кров» на М1 стали першими серйозними випробуваннями.
У 2000 році сталася драма: повна втрата слуху на лівому вусі, а в 2004-му — на правому. Діагноз звучав як вирок для музиканта. Але лікарі зробили протезування, і Арсен повернувся. Ця історія — не просто факт, а метафора його стійкості: навіть коли світ затих, внутрішній ритм не вщух. Він продовжував співати, грати на гітарі й вірити в себе. Ці випробування додали глибини його текстам — теми втрати, відновлення та сили духу пронизують творчість.
Прорив на «Голосі країни»: від бунтаря до фіналіста
2011 рік став переломним. Арсен Мірзоян прийшов на кастинг «Голосу країни» і вразив усіх. У команді Стаса П’єхи він дійшов до прямих ефірів, отримав прізвисько «бунтар» за щиру манеру виконання. Авторська пісня «Ніч» у фіналі (4-е місце) стала хітом і відкрила двері до великої сцени. Контракт з Universal Music, дебютний альбом «Ґудзики» — і ось уже мільйони слухачів знайомляться з його голосом.
Це не був типовий талант-шоу успіх. Арсен приніс на шоу свій стиль: чесність без фільтрів, рок-енергію та лірику, яка чіпляє за живе. Після «Голосу» він став резидентом «Камеді Клаб Україна», брав участь у «Вишка» та навіть виступав на Євромайдані 2013 року. У 2017-му майже потрапив на Євробачення з «Джеральдіною».
Дискографія: еволюція від ґудзиків до монархії
Творчість Арсена Мірзояна — це не просто альбоми, а етапи життя. Дебют «Ґудзики» (2011) з дуетом «Івана Купала» разом з Тонею Матвієнко задав тон: щирість і колорит. «Незручні ліжка» (2013) заглибилися в особисті переживання. «Ніч» (2015), «Паперовий сніг» (2016) і «Слова і ноти» (2017) розкрили поетичний талант — тексти про розлуки, мрії та реальність.
«Інгредієнт» (2019) і «Монархія» (2021) показали зрілість: філософські мотиви, дуети (з Олегом Собчуком, Положинським, донькою Ніною). Після повномасштабного вторгнення — EP «Позивні» (2024) з піснями на підтримку ЗСУ, сингли «Вірити» (2025) і «Італійська сім’я». Кожен реліз — це суміш альтернативного року, поп-року та джазу. Арсен пише сам, грає на гітарі, і його музика еволюціонує разом з країною: від лірики до патріотичних гімнів.
| Альбом | Рік | Ключові треки та особливості |
|---|---|---|
| Ґудзики | 2011 | «Ніч», «Івана Купала» (дует) — дебют з емоційною щирістю |
| Незручні ліжка | 2013 | «Капронові банти», «Вінні-Пух» — глибока лірика |
| Монархія | 2021 | «Намалюю зиму», «Сніговик» (з донькою) — сімейні мотиви |
| Позивні (EP) | 2024 | Патріотичні хіти для підтримки ЗСУ |
Джерело даних: офіційна дискографія на платформах Apple Music та Spotify.
Особисте життя: кохання, родина та випробування
Арсен Мірзоян — чоловік Тоні Матвієнко з 2017 року. Їхня історія почалася на «Голосі країни» в 2011-му, розвинулася в глибоке почуття. Донька Ніна народилася в 2016-му, а весілля стало гучною подією. Тоня і Арсен — дует не лише в житті, а й на сцені: спільні виступи, дуети, підтримка одне одного. Є дві кризи — після народження доньки та під час кар’єрного зростання, але пара пройшла їх разом, як справжні партнери.
Від першого шлюбу Арсен має синів Влада та Артема. Молодший живе з мамою в Німеччині, старший навчається в Запоріжжі. Арсен підтримує теплі стосунки з усіма дітьми, показуючи, що родина — це не ідеальна картинка, а щоденна робота. Кулінарія, малювання, велосипед і волейбол — його хобі, які роблять зірку просто людиною.
Внесок у культуру: війна, благодійність і сучасні тренди
Після 24 лютого 2022 року Арсен написав «Мою країну» під час оборони Києва. Він став волонтером: концерти для військових, доставка авто на фронт, збір коштів через Zaporuka. У 2022-му виступив на онлайн-концерті до Дня Незалежності разом з родиною. Його музика стала частиною національного опору — щира, без пафосу, але з вогнем.
Сьогодні Мірзоян активно гастролює: концерти в Києві, Вінниці, Львові та навіть Німеччині в 2026 році. Його стиль впливає на молодих виконавців — поєднання рок-енергії з українським колоритом. Тренд на автентичність, авторські тексти та соціальну позицію — саме те, що робить Арсена актуальним.
Цікаві факти про Арсена Мірзояна
- Без консерваторії, але з душею: Арсен ніколи не вчився професійно музиці, але його гітара й голос — результат самовіддачі та заводської витривалості.
- Слух повернувся: Повна глухота в обох вухах у 2004-му не зупинила — протези подарували не лише звук, а й натхнення для глибших текстів.
- КВК і комедія: Резидент «Камеді Клаб» і фіналіст «Сміх без правил» — гумор завжди йшов пліч-о-пліч з музикою.
- Сімейний дует: Донька Ніна вже співає з татом на альбомі «Монархія» — «Сніговик» став символом поколінь.
- Волонтерська міць: Понад 1200 авто доставлено на фронт завдяки його турам і концертам — цифра, яка вражає.
Ці деталі роблять Мірзояна не просто співаком, а людиною з великої літери.
Арсен Мірзоян продовжує писати музику, яка лікує, надихає й об’єднує. Його шлях — доказ того, що справжній талант народжується не в теплицях, а в реальному житті з усіма його випробуваннями. Слухайте, співпереживайте і підтримуйте — бо така музика заслуговує на увагу поколінь.
Залишити відповідь