Бактеріальний вагіноз: що це таке, причини, симптоми та лікування -

Бактеріальний вагіноз — це поширений дисбаланс мікрофлори піхви, коли кількість корисних лактобактерій різко падає, а умовно-патогенні анаероби, такі як Gardnerella vaginalis, Prevotella, Mobiluncus та інші, починають домінувати. У результаті pH середовища стає лужним, з’являються характерні рідкі сірувато-білі виділення з неприємним «рибним» запахом, який посилюється після статевого акту чи під час менструації. Близько половини жінок навіть не помічають симптомів, але стан все одно впливає на комфорт і здоров’я. Це не класична інфекція, що передається статевим шляхом, і не венеричне захворювання, хоча сексуальна активність часто стає тригером.

Піхва працює як живий екосистемний сад: лактобактерії — це надійні садівники, які виробляють молочну кислоту і перекис водню, тримаючи кислотність на рівні 3,8–4,5 і не даючи «бур’янам» розростатися. Коли садівників стає менше, анаероби розмножуються, виділяють аміни, і запах з’являється. Бактеріальний вагіноз (БВ) зустрічається у 23–29 % жінок репродуктивного віку по всьому світу, а в гінекологічних кабінетах частка ще вища. Він не загрожує життю безпосередньо, але може ускладнювати вагітність, підвищувати ризик запальних процесів у малому тазі та інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Сучасна медицина добре розуміє механізми і пропонує ефективні рішення, головне — не ігнорувати сигнали організму і звертатися вчасно. Далі розберемо все по поличках: від глибоких причин до практичних кроків відновлення балансу.

Як працює нормальна мікрофлора піхви і чому вона така вразлива

У здоровій піхві домінують лактобактерії — переважно види Lactobacillus crispatus, L. iners, L. gasseri та L. jensenii. Вони не просто живуть там, а активно захищають: виробляють молочну кислоту, підтримують кисле середовище, створюють біоплівку на слизовій і навіть стимулюють місцевий імунітет. Ця система працює як саморегульований механізм — глікоген з епітелію стає живленням для лактобактерій, вони виробляють кислоту, кислота відлущує старі клітини, вивільняючи ще більше глікогену. Коло замкнуте і стабільне.

Але цей баланс чутливий до змін. Гормональні коливання (менструація, вагітність, менопауза), антибіотики, які вбивають не тільки шкідливі, а й корисні бактерії, агресивні засоби гігієни, стрес, куріння — все це може порушити рівновагу. У результаті pH піднімається вище 4,5, лактобактерії слабнуть, а анаероби, які завжди були в меншості, починають активно розмножуватися. Вони утворюють біоплівки, які важко пробити звичайними засобами, тому рецидиви трапляються так часто.

Причини та фактори ризику бактеріального вагінозу

Точна причина БВ досі не встановлена остаточно, але лікарі точно знають, що провокує дисбаланс. Найчастіші тригери:

Часта зміна статевих партнерів або новий партнер (змінюється мікрофлора, pH, імунна відповідь).
Відсутність бар’єрної контрацепції (сперма має лужний pH і може пригнічувати лактобактерії).
Душування та надмірна гігієна (вимиває корисні бактерії).
Антибіотикотерапія, гормональні препарати, куріння.
Вагітність (зміна гормонального фону).
Наявність внутрішньоматкової спіралі в деяких випадках.

БВ частіше діагностують у сексуально активних жінок, але трапляється й у тих, хто ніколи не мав контактів. Важливо: це не «бруд» і не «недбалість» — це біологічний збій, з яким стикаються мільйони жінок незалежно від рівня гігієни.

Симптоми бактеріального вагінозу: від легкого дискомфорту до явних сигналів

Близько 50–80 % випадків протікають без яскравих проявів. Коли симптоми є, вони виглядають так:

Рідкі, однорідні, сірувато-білі або жовтуваті виділення, часто з пінистим відтінком.
Характерний «рибний» запах, який посилюється після сексу, менструації чи фізичного навантаження.
Легкий свербіж, печіння або відчуття вологості в інтимній зоні.
Іноді дискомфорт під час статевого акту або сечовипускання.

На відміну від молочниці тут немає сирнистих виділень і сильного свербежу, а на відміну від трихомоніазу — немає пінистих зелених виділень і яскравого запалення. Багато жінок спочатку списують усе на «просто виділення» і відкладають візит до лікаря. А дарма — чим раніше розпізнати, тим легше відновити баланс.

Діагностика: як лікарі точно визначають бактеріальний вагіноз

Діагноз ставлять не за одним симптомом, а за комплексом. Класичний підхід — критерії Амселя (потрібно три з чотирьох):

Однорідні виділення, що рівномірно покривають стінки піхви.
pH вагінального секрету вище 4,5.
Позитивний «whiff-тест» (додавання КОН викликає рибний запах).
Наявність «ключових клітин» (clue cells) під мікроскопом — епітеліальні клітини, обсипані бактеріями.

Додатково використовують оцінку за Нюджентом (Gram-stain) — це золотий стандарт лабораторної діагностики. Сучасні клініки також застосовують ПЛР-тести на мікробіом, щоб зрозуміти точний склад бактерій і підібрати персональне лікування.

Сучасне лікування бактеріального вагінозу: від антибіотиків до відновлення мікробіому

Лікування завжди індивідуальне і спрямоване не просто на придушення «поганих» бактерій, а на повернення лактобактерій. Стандартні схеми:

Метронідазол (таблетки 500 мг двічі на день 7 днів або гель 0,75 % інтравагінально 5 днів).
Кліндаміцин (крем 2 % або таблетки).
Альтернативи — секнідазол, тинідазол.

Важливо пройти повний курс, навіть якщо симптоми зникли на 3-й день. Після антибіотиків обов’язково йде етап відновлення — пробіотики з лактобактеріями (вагінальні або пероральні), пребіотики, свічки з молочною кислотою.

З 2025 року рекомендації ACOG змінили підхід до рецидивуючого БВ: для жінок з частими повтореннями пропонують одночасне лікування статевого партнера (комбінація пероральних і місцевих антимікробних засобів). Це суттєво знижує ризик повернення проблеми.

Ускладнення, яких реально уникнути

Нелікований або хронічний бактеріальний вагіноз підвищує ризик:

Передчасних пологів і низької ваги новонародженого.
Запальних захворювань органів малого таза.
Збільшення ризику ВІЛ та інших ІПСШ.
Післяопераційних ускладнень після гінекологічних втручань.

Під час вагітності лікування обов’язкове навіть без симптомів — це захист для малюка.

Типові помилки, яких припускаються жінки при бактеріальному вагінозі

Самостійне лікування «від молочниці» свічками з протигрибковими засобами — це лише погіршує дисбаланс.
Душування та «очищення» — вимиває останні лактобактерії.
Перервання курсу антибіотиків, коли «стало легше».
Ігнорування партнера при рецидивах — бактерії можуть «повертатися» разом.
Використання ароматизованих прокладок, щоденних прокладок і тісної синтетичної білизни — створює вологе тепле середовище для анаеробів.
Відкладання візиту до лікаря через сором — БВ не робить вас «брудною», це просто біологічний збій.

Як уникнути рецидивів і підтримувати здоров’я мікрофлори щодня

Профілактика — це насамперед уважне ставлення до свого тіла. Уникайте душування, користуйтеся тільки чистою водою або спеціальними засобами з нейтральним pH. Оберіть бавовняну білизну, міняйте прокладки вчасно. Під час сексу використовуйте презервативи, особливо з новим партнером. Після антибіотиків обов’язково курс пробіотиків.

Багато жінок помічають, що регулярне вживання йогуртів з живими культурами, достатня кількість води і зменшення стресу допомагають тримати баланс. Якщо рецидиви часті — варто зробити розширений аналіз мікробіому і розглянути підтримуючу терапію.

Бактеріальний вагіноз — це не вирок і не «вічна проблема». Це сигнал, що організм просить уваги до мікрофлори, і сучасна медицина дає всі інструменти, щоб повернути комфорт і впевненість. Головне — слухати своє тіло, не соромитися звертатися по допомогу і діяти системно. Тоді сад у вашій піхві знову зацвіте здоров’ям і гармонією.